Дезадаптація

Дезадаптація

Що таке соціальна дезадаптація? Цим поняттям пояснюють часткову або повну втрату особою здатності адаптуватися в соціумі. З точки зору медицини, під дезадаптацією найчастіше розуміють психофізіологічний стан, що виникає під впливом несприятливих факторів та характеризує патологічне функціонування.

Як процес вона може означати зниження адаптаційних можливостей в умовах середовища життєдіяльності в цілому (що буває вкрай рідко) або в певних ситуаціях.

Професійна дезадаптація ― це процес порушеної взаємодії працівника і його професійного середовища, що призводить до негативних змін його діяльності. Виникає у випадках, коли людина не може знайти конструктивний вихід з певної ситуації, що склалася. Зазвичай цей вид дезадаптації трактується як наслідок деяких змін: важких робочих моментів, соціальних та професійних норм, фізичних та фізіологічних порушень, психічних механізмів життєдіяльності.

Адаптація та дезадаптація: особливості та причини

Організм людини ― унікальна система, яка за рахунок великої кількості адаптаційних механізмів здатна саморегулюватися та підтримувати свою життєдіяльність в умовах навколишнього середовища, що постійно змінюються.

Останні десятиліття світ розвивається швидкими темпами, і адаптаційні ресурси не завжди встигають поповнюватися в такому самому темпі. Не дивлячись на всі досягнення технічного прогресу, які помітно поліпшили побутовий комфорт, люди піддаються великому навантаженню.

Ми поєднуємо багато ролей, і в кожній намагаємося бути ефективними та успішними. Витрачаємо енергію на професійний розвиток, навчання, побут, підтримання взаємин з рідними та близькими тощо. Прагнемо облаштувати затишок і комфорт у домівках, заробити достатньо коштів для забезпечення своєї родини.

У сучасних реаліях безліч органів і систем людського організму змушені працювати «на підвищених обертах», аби компенсувати становище і забезпечити працездатність. Це і є робота адаптаційних ресурсів.

Не знижуючи темпів, ми повинні швидко перемикатися між різними задачами, сприймати та обробляти великий потік інформації. Прагнемо підтримувати в порядку і фізичну форму, для чого також потрібні сили і час. А до цього ще додаються періодичні стреси. Таким чином, кількість завдань, на які потрібна енергія щодня, часто перевищує можливості нашого організму. Це призводить до дезадаптації.

Адаптація, дезадаптація: її причини та наслідки

Заздалегідь про поповнення своїх адаптаційних резервів майже ніхто не дбає. Все менше часу та сил у нас залишається на увагу до свого здоров’я. А з роками організм «зношується». Рано чи пізно трапляється якась подія, яка за своєю силою перевищує можливість людини пристосуватися до оточуючого середовища. Це може бути стресова ситуація, пережита екстремальна ситуація, неблагополучне включення в нові соціальні умови або порушення взаємовідносин у групі, інфекційна хвороба і навіть переохолодження.

У кожного ці проблеми свої, але вони завжди призводять до зриву адаптації та захворювання. До того ж ми хворіємо переважно вже на фоні ослабленої імунної системи, на яку постійно впливають чисельні шкідливі фактори.

Саме тому сьогодні дуже часто зустрічаються такі стани, як астенія та синдром хронічної втоми. Згідно з багатьма даними, близько 64% людей, що звертаються до сімейних лікарів, скаржаться на занепад сил. Своєчасно не скоригована астенія сама по собі є фактором ризику подальших зривів адаптаційної системи, розвитку хронічної втоми та більш серйозних хвороб.

Синдром хронічної втоми останні роки спеціалісти виділяють в окрему патологію, що привертає особливу увагу клініцистів та вчених. Недарма встановлено, що цей вид астенії переважно зустрічається у людей, професійна діяльність яких пов’язана з постійною напруженістю адаптаційних механізмів.

Це може бути робота:

  • з порушеннями сну: чергові медики, машиністи поїздів, поліцейські і так далі;
  • в умовах емоційної напруженості: авіадиспетчери, далекобійники, синхронні перекладачі;
  • в умовах підвищеної відповідальності: головні менеджери, керівники тощо;
  • а також робота тривалий час з перепрацюваннями, без регулярних вихідних, відпусток.

Трудова дезадаптація може відбуватися в рамках трьох систем: соціально-професійної діяльності (зниження працездатності, виробничі конфлікти і т.д.), особистості (зменшення або відсутність мотивації, деструктивні зміни особистості), організму (професійно обумовлені психосоматичні захворювання).

Адаптація та дезадаптація дітей

Останні дослідження показують проблему різкого зростання серед дітей швидкої стомлюваності, виснаження, поганого настрою, відсутності цілеспрямованості та мотивації до навчання, затримки психічного розвитку і так далі.

Очевидно, що на ці прояви безпосередньо впливають біологічні та соціальні обставини. Дезадаптація підлітків та дітей молодшого віку проявляється найчастіше в школі, університеті та навіть дитячому садку. Виникає в результаті невідповідності соціопсихологічного або психофізіологічного статусу дитини вимогам нового середовища, що призводить до неможливості пристосування в колективі.

Можливі прояви шкільної дезадаптації учнів:

  • асоціальна поведінка;
  • опір педагогічному впливу;
  • відставання в шкільній програмі;
  • деформація свідомості й ціннісних орієнтацій;
  • бродяжництво;
  • правопорушення;
  • шкідливі звички.

Дезадаптація та її показники

Найчастіше людина відчуває наступні симптоми:

  • втома, виснаження;
  • порушення сну чи безсоння;
  • негативне ставлення до роботи;
  • відсутність апетиту чи переїдання;
  • тривожність;
  • дратівливість;
  • занепокоєння;
  • психосоматичні нездужання;
  • занепад настрою: песимізм, апатія, відчуття безпорадності чи безнадійності, депресія;
  • почуття провини.

Дезадаптація людини: як попередити проблему?

Сучасним людям треба усвідомлювати важливість необхідності вчасного поповнення своїх резервів. Це послужить гарною профілактикою зривів та допоможе скоригувати астенію, якщо вона вже є.

Для цього спеціалісти рекомендують дотримуватися кількох простих правил:

  • Регулярно спати по 7–8 годин. Бажано лягати і вставати в один і той самий час щодня. Це допоможе організму звикнути своєчасно відпочивати і відновлювати сили.
  • Збалансовано харчуватися. Взимку і на початку весни слід приймати їжу невеликими порціями кожні 3 години. Це привчить організм до регулярного поповнення енергії та відучить його від надмірного відкладання припасів харчових речовин.
  • Займатися посильною фізичною активністю. Це можуть бути піші прогулянки на свіжому повітрі, скандинавська ходьба, плавання, заняття на розтяжку. Будь-які регулярні тренування прискорюють метаболізм, збагачують мозок киснем, забезпечують енергією.
  • Приймайте вітамін D. Лікарі рекомендують кожного року в осінньо-зимовий період визначати його рівень (дослідження венозної крові) та в разі дефіциту приймати відповідні препарати (доза та тривалість прийому визначаються індивідуально сімейним лікарем).
  • Стежте за своїм здоров’ям. Знайдіть можливість хоча б один раз повністю обстежитися, в тому числі дізнатися гормональний, вітамінний та мікроелементний профіль. Та за необхідності скоригувати порушені стани, щоб організм не залишився без важливих елементів у випадку, коли вони йому знадобляться.

Автор:

Побоченко Ігор Андрійович
вверх