Нервове виснаження. Причини та способи подолання

Нервове виснаження. Причини та способи подолання

Нервове виснаження – це стан, який людина відчуває при надмірно високому для неї рівні стресу. Він відноситься до гострих, має невротичні або депресивні прояви. Найчастіше нервове перенапруження розвивається під дією зовнішніх чинників. У деяких випадках, переживши такий стан, людина втрачає працездатність і можливість нормальної життєдіяльності.

Причини нервового виснаження

Основні причини нервового виснаження:

  • тривалий стрес. Напруга, яку людина в цьому випадку постійно відчуває, накопичується і рано чи пізно знаходить собі вихід.
  • розлучення. Дослідження показують, що через розлучення відбувається близько 24% нервових зривів.
  • сварки в родині, з близькими людьми.
  • несприятлива обстановка на роботі – труднощі у професійній діяльності, проблеми в спілкуванні в колективі. Через проблеми на роботі чи навчанні відбувається близько 17% нервових розладів.
  • матеріальні проблеми призводять до нервового розладу в 11% випадків.
  • високий рівень відповідальності, який людина не здатна переносити в силу особливостей характеру, певних рис особистості.
  • зміна умов праці – проблеми адаптації в новому колективі, тривалий шлях на роботу або з роботи, необхідність спілкуватися з великою кількістю людей або, навпаки, сидіти на самоті, несприятливі фізичні фактори (холод, спека, шум).

Як не дивно, причиною нервового перенапруження можуть бути і приємні події, наприклад, одруження чи народження дитини.

Хто найбільш схильний до нервових перенапружень?

Імовірність виникнення нервового перенапруження залежить від сили діючого фактора (наприклад, малоймовірно, що хтось буде занадто переживати через те, що у нього зі столу впав олівець) і від здатності організму людини чинити опір його дії. Наприклад, смерть родича всі члени сім'ї переносять по-різному.

Найбільша ймовірність зазнати нервове виснаження з поганими наслідками у людей, які:

  • мають гормональні порушення, особливо патології щитовидної залози;
  • страждають від алкоголізму, наркоманії, пристрасті до азартних ігор, мають інші сильні залежності;
  • страждають від депресії, виражених невротичних розладів, нервово-психічних захворювань;
  • хворіють на шизофренію або мають близьких родичів з таким діагнозом;
  • виховувалися в умовах підвищеної моральної відповідальності, тотального контролю з боку батьків;
  • переносять інфекційні захворювання головного мозку;
  • мало сплять і відпочивають.

Симптоми нервового виснаження

Характерні симптоми нервового виснаження:

  1. Високий рівень тривожності. Людину все турбує, вона думає, що навколо неї відбувається щось жахливе, творяться змови, плетуться інтриги.
  2. Різкі коливання настрою. Людина від сміху різко переходить до плачу і навпаки. Тільки що вона когось хвалила і тут же починає його лаяти.
  3. Порушення сну. Денна сонливість, апатія змінюється неможливістю заснути вночі, навіть якщо людина дуже втомилася.
  4. Спроби втекти від проблеми. Людина прокрастинує, не хоче братися за справи, які підвищують напругу, провокують стрес. Вона може постійно хотіти спати, говорити, що відчуває болі (у ряді випадків вона дійсно їх відчуває).
  5. Нав'язливі думки. Незадовго до нервового перенапруження людину захоплюють нав'язливі думки. Вона постійно думає про травмуючу ситуацію, не може зосередитися ні на чому іншому. В результаті напруга наростає все більше.
  6. Порушення харчової поведінки. Надмірний апетит або, навпаки, його відсутність – одна з явних ознак нервового зриву. Під час стресу підвищується вироблення кортизолу, який впливає на потребу організму в їжі. Під дією цього гормону апетит або геть зникає, або нечувано зростає.
  7. Загострення хронічних захворювань. Оскільки організм багато сил витрачає на те, щоб подолати стрес, робота внутрішніх органів перестає бути ідеально збалансованою, і виникають загострення хронічних захворювань, рецидиви. Можливі також болі, які виникають на нервовому ґрунті. Найчастіше вони спровоковані спазмами і локалізуються в животі (спазми кишечника), голові (спазми судин).
  8. Погіршення мислення, пам'яті. Людина не може зосередитися на чомусь одному, особливо якщо це заняття досить нудне і монотонне. Їй важко запам'ятовувати інформацію, виконувати свої повсякденні обов'язки.
  9. Порушення зору. У людини падає гострота зору, може підвищитися внутрішньоочний тиск, з'являтися «мушки» в очах.

Іноді нервове перенапруження проявляється не бурхливо, а приховано. Людина всі емоції направляє всередину себе, у результаті чого у нього розвивається апатія, депресивний стан, викликані нервовим виснаженням хвороби.

Наслідки нервового виснаження

Від моменту діагностики стану і старту лікування до повної компенсації нервового виснаження може пройти кілька місяців або тижнів. У важких випадках реабілітаційний період може тривати роками. Лікування нервового перенапруження необхідно, оскільки в результаті тривалого перебування у такому стані розвиваються фобії, нав'язливі стани, розриваються значущі для людини зв'язки, соціальні відносини, відбувається деградація особистості. Погіршується не тільки психологічний, а й фізичний стан організму.

У пацієнта спотворюється харчова поведінка, починаються порушення роботи шлунково-кишкового тракту, знижується м'язовий тонус, розвиваються хронічні захворювання – безсоння, мігрень, підвищений тиск. Страждає серцево-судинна система, підвищується ризик інфаркту, інсульту. Знижується стійкість до захворювань, людина часто хворіє інфекційними або вірусними захворюваннями, які дають ускладнення.

У загальному випадку, пройшовши кульмінацію (наприклад, істерику, сльози, крик, нанесення ушкоджень собі або іншим), людина позбавляється від накопиченого нервового напруження. Водночас для інших систем організму такий стан шкідливий, тому що вони змушені працювати під великим навантаженням, а в момент кульмінації – піковим.

Лікування нервового виснаження

Щоб розібратися, як подолати нервове перенапруження, у першу чергу потрібно виявити фактор, який його спровокував, і постаратися виключити його дію.

Якщо це об'єктивно неможливо (наприклад, стрес розвинувся через розлучення, смерть близької людини, військові дії), пацієнту необхідно скористатися допомогою психолога або психіатра (залежить від ступеня тяжкості й вираженості розладу). Спеціаліст навчить пацієнта, як прийняти і прожити ситуацію без шкоди для себе, не допускати її повторення, якщо це об'єктивно можливо.

Відновитися після нервового виснаження допомагають:

  1. Психотерапія. Залежно від проявленої у результаті стресу патології психотерапевт або психіатр підбирають методику корекції, вид занять (індивідуальні, групові), регулярно зустрічаються з пацієнтом, відстежують динаміку поведінки, коригують її.
  2. Планування фізичної активності. Регулярні фізичні навантаження допомагають впоратися з психологічними проблемами, накопичити психічну енергію. Це може бути гімнастика, показана пацієнтові для лікування супутніх захворювань (наприклад, комплекс вправ при проблемах із хребтом), біг, активна ходьба (протягом години і довше), танці, заняття важкою атлетикою, їзда на велосипеді або роликах, взагалі будь-яка фізична активність, яка приносить людині задоволення.
  3. Медикаментозне лікування. Лікар підбирає капсули/таблетки, які допоможуть підвищити психічну стійкість, когнітивні функції, розумову працездатність.
  4. Регулярний і повноцінний відпочинок. Слід спати не менше 7–8 годин на добу, регулярно розслаблятися на вихідних, їздити у відпустку. Вільний час краще проводити активно – змінювати обстановку, набиратися нових вражень, заводити нові знайомства, отримувати різнопланову інформацію.
  5. Повноцінне харчування. Насичення раціону корисними продуктами і максимальне вилучення із нього «порожніх калорій» забезпечують організм необхідною енергією, дають йому можливість якісно відновлюватися і функціонувати. Апетит приходить в норму, людині не хочеться «щось пожувати».
  6. Відмова від алкоголю, тютюну. Не слід допускати вживання наркотичних речовин. Потрібно старатися знизити до мінімально можливого рівня вживання міцного чаю, кави, енергетичних напоїв.
  7. Хобі. Захоплення улюбленою справою допомагає знизити рівень напруги, відчувати позитивні емоції, отримувати задоволення від життя.
  8. Спілкування з коханою людиною, друзями, родичами (якщо вони, звісно, не є причиною стресової ситуації), приємними для себе людьми. Близькі люди забезпечують сприйняття, розуміння, підтримку, приємні відчуття, які конче необхідні виснаженій та стурбованій людині. Вони здатні відволікти її від поганих думок, налаштовують на позитив.
  9. Цікава робота. Складно не відчувати накопичення нервового напруження, проводячи в середньому щоденно 8 годин на роботі, від якої не в захваті. Тож, треба постаратися знайти собі достатньо оплачуване заняття до душі, на яке не шкода віддати значну частину свідомого життя.

Нервове виснаження ясно дає зрозуміти людині, що її образ життя вимагає корекції. Цей стан не можна ігнорувати або списувати на типові особливості поведінки (наприклад, «жінки завжди плачуть»).

Навчившись долати або зовсім запобігати подібним ситуаціям, людина починає жити більш повним, приємним і радісним життям, приносить більше користі суспільству і собі.

Автор:

Побоченко Ігор Андрійович

вверх