Підвищена сонливість. Причини та способи лікування

Підвищена сонливість. Причини та способи лікування

Підвищена сонливість (гіперсомнія) приходить у самий невідповідний час: на роботі, під час навчання чи важливої зустрічі, що істотно ускладнює нам життя. Зазвичай її вважають ознакою недосипання або перевтоми. У більшості випадків так і буває, але причин, що здатні провокувати такий стан, дуже багато.

Сонливість: причини

Фактори, які можуть викликати гіперсомнію, дуже різноманітні, тому правильний діагноз може встановити лише кваліфікований фахівець. Але і людина перш за все сама має виключити деякі причини сонливості й переглянути режим роботи й відпочинку, рівень навантажень, збалансованість раціону харчування.

Гіперсомнія ― це перший прояв пригнічення центральної нервової системи (ЦНС). Джерела такої патології можуть бути внутрішніми і зовнішніми.

До внутрішніх відносяться:

  • гостра форма отруєння;
  • хронічні інтоксикації;
  • черепно-мозкові ушкодження;
  • гіпоксія мозку;
  • порушення стовбурових структур мозку;
  • захворювання серцево-судинної системи;
  • нарколепсія;
  • проблеми з кровотворенням;
  • важкі нервові виснаження (астенічний синдром);
  • вегето-судинна дистонія;
  • гіпоглікемія чи гіперглікемія;
  • патології ендокринної системи;
  • синдром Клейне — Левіна;
  • гіпотонія;
  • синдром апное сну;
  • метеозалежність;
  • залізодефіцитна анемія;
  • новоутворення;
  • вагітність;
  • токсикоз.

Але найчастіше постійна сонливість викликана зовнішніми факторами, такими як:

  • хронічні недосипання;
  • малоактивний спосіб життя, наприклад, сидяча робота;
  • надмірні емоційні чи фізичні навантаження;
  • вживання важкої жирної їжі;
  • неякісний нічний сон;
  • дефіцит вітамінів;
  • неякісне харчування (тривале голодування, постійні дієти);
  • часті поїздки, пов’язані зі зміною кліматичних та часових поясів;
  • інтенсивна розумова діяльність;
  • тривале знаходження в закритому приміщенні (обмежений доступ свіжого повітря);
  • гіпотермія;
  • проживання в районах з несприятливими екологічними умовами;
  • прийом деяких фармакологічних засобів;
  • шкідливі звички та інші.

Симптоми

Підвищену сонливість час від часу відчуває кожен з нас. Це нормальний фізіологічний стан для кожної людини, якщо напередодні вона погано спала, не виспалась чи перевтомилася. Але якщо цей стан спостерігається кілька днів поспіль, виникає періодично або супроводжується іншими симптомами, слід звернути на це особливу увагу.

Основна ознака гіперсомнії ― сонливість вдень. З’являється загальна млявість, знижується працездатність, очі буквально змикаються. Людина не може зосередитися, все про що вона думає ― тільки би прилягти й подрімати. Навіть у вільний час немає бажання почитати улюблену книгу чи подивитися фільм. Не допомагає і відпочинок у вихідні, все одно хочеться спати.

Постійна втома і сонливість

У поєднанні з підвищеною втомою сонливість часто є ознакою нервового виснаження (церебрастенії, неврастенії). Цей стан часто викликаний порушеннями сну, надмірним фізичним навантаженням, постійними стресами, втомою, хронічними захворюваннями, аліментарним голодуванням (унаслідок жорстких дієт, анорексії).

Клінічну картину нерідко доповнюють інші симптоми у вигляді підвищеної дратівливості, погіршення пам’яті, плаксивості, зниження уваги й інтелектуальних здібностей.

Сонливість, слабкість і запаморочення

Ці три симптоми в поєднанні найчастіше свідчать про вегето-судинну дистонію. Лікарі називають таким терміном функціональне порушення роботи серцево-судинної системи, в основі якого лежать системні розлади нейроендокринної регуляції.

Вегето-судинна дистонія – дуже поширене захворювання, особливо часто вражає жінок молодого і зрілого віку.

У клінічній картині спостерігаються наступні симптоми: слабкість і сонливість, головний біль, запаморочення, часта дратівливість, млявість, порушення ритму серця, дискомфорт у грудях, лабільність артеріального тиску, підвищена пітливість, відчуття браку повітря.

Дистонія вважається поліетіологічним захворюванням, тобто виникає при взаємодії декількох причин. В основі, як правило, спадково-конституційна схильність у поєднанні з впливом несприятливих факторів: нездорового способу життя (неправильного режиму дня, гіподинамії, паління, зловживання алкоголем тощо), стресів, деяких професійних шкідливостей (іонізуючої радіації, вібрації і так далі).

Хронічна сонливість, апатія і підвищена стомлюваність

Тріада симптомів може свідчити про депресію. Цей термін означає важку психічну патологію, що характеризується гальмуванням розумових процесів, зниженням рухової активності, загальним зменшенням емоційного фону. Сильна сонливість зазвичай поєднується з іншими порушеннями сну, наприклад, кошмарними сновидіннями, частими пробудженнями серед ночі. При легкій депресії, викликаній побутовими проблемами (втратою роботи, розлученням тощо), денна підвищена сонливість часто викликана нічним безсонням.

Інколи сонливість є симптомом прихованої депресії. Люди довго не можуть заснути ввечері, а зранку прокидаються пізно. З першого погляду, це звичайний режим «сови», однак має насторожити небажання вставати з ліжка, навіть після тривалого 8–10-годинного сну. Також прихованій депресії властивий майже завжди поганий настрій зранку. Всю першу половину дня мучить підвищена сонливість.

Нерідко додаються соматичні симптоми, такі як відчуття прискореного серцебиття, підвищена частота серцевих скорочень, біль в області серця. Саме через ці ознаки хворі часто тривало, але безуспішно лікуються від «неіснуючого» захворювання.

Сонливість як побічний ефект

Досить багато ліків викликають підвищену сонливість. Перш за все це препарати, які чинять заспокійливу дію ― транквілізатори та нейролептики.

Аналогічним ефектом володіють наркотичні анальгетики, більшість засобів для лікування алергічних захворювань (антигістаміни).

Підвищена сонливість ― побічний ефект цілої низки ліків, що застосовуються при артеріальній гіпертензії.

Діагностика

На першій консультації лікар ретельно опитує пацієнта: коли почалася сонливість, наскільки збільшилась тривалість нічного сну, що відбувалося напередодні розвитку патологічного стану (стресові ситуації, психологічні чи фізичні навантаження), наявність додаткових симптомів, супутнє лікування будь-якими препаратами.

Для точної постановки діагнозу можуть призначатися різні аналізи та обстеження:

  • полісомнографія – дослідження сну (його структури, якості, кількості фаз);
  • тест латентності до сну – процедура, що дозволяє визначити швидкість засинання;
  • комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія головного мозку – діагностика мозкових захворювань;
  • електроенцефалографія – дослідження стану і роботи головного мозку;
  • аналізи крові та сечі – для виявлення запальних процесів.

Лікування

Для визначення оптимальної схеми терапії підвищеної сонливості необхідно правильно оцінити фактори, які призводять до виснаження нервової системи.

Якщо причина криється в неврастенії, призначаються ліки, які покращують мозковий кровообіг, поліпшують харчування клітин мозку і підвищують їх енергетичний баланс.

При вегето-судинній дистонії треба усунути чинники, що її викликають. Велике значення для лікування мають загальнозміцнюючі заходи та психотерапія. У важких випадках використовуються препарати для корекції вегетативної нервової системи.

Але в більшості випадків підвищеної сонливості достатньо дотримуватися простих правил:

  • Стежити за раціоном харчування. Обирати енергетичну, але не важку їжу, збалансовану по білках, жирах та вуглеводах. Вживати вітаміни та мікроелементи. Не переїдати. Вечеряти не пізніше, ніж за 3 години до сну.
  • Стежити за вагою, займатися спортом чи простою фізкультурою. При сидячій праці періодично робити перерви, вставати і рухатися.
  • Регулярно гуляти на свіжому повітрі, провітрювати робоче приміщення і житлові кімнати.
  • Збалансувати режим роботи і відпочинку.
  • Намагатися щодня (навіть у вихідні) лягати і прокидатися в один і той самий час.
  • Перед сном дихати свіжим повітрям та приймати теплий заспокійливий душ.
  • Спати не менше 8 годин. По можливості лягати до 10 вечора та приймати вранці контрастний душ.
  • Позбутися шкідливих звичок. Не знаходитися в приміщеннях, де курять.
  • Загартовувати організм, зміцнювати імунітет.
  • Уникати стресових ситуацій і навчитися максимально спокійно на них реагувати.
  • Своєчасно лікувати будь-які гострі захворювання, слідкувати за здоров’ям при наявності хронічних патологій.

Не зайвим буде приділяти час для свого хобі або захоплення: фітнес, йога, танці, дихальні вправи тощо. Лікарі рекомендують прийняти за правило 2–3 рази на рік проходити профілактичну терапію ― приймати вітаміни, мінерали, адаптогени.

Автор:

Побоченко Ігор Андрійович
вверх