Уповільнення метаболізму в осінньо-зимовий період – природний процес, що безпосередньо пов'язаний з явищем зимової сплячки у деяких ссавців. Людина ж у сплячку не впадає, але уповільнення реакцій та зниження активності в холодну пору року відзначають практично всі люди, які живуть у помірному кліматі.
Причини сонного стану
«Сплячка» завжди безпосередньо пов'язана з нестачею чогось: їжі, сонячного світла, здоров'я. Хворих на грип та застуду хилить у сон, тому що організм економить енергію, яка необхідна для боротьби з інфекцією. У тваринному світі діє той самий принцип. Сурок і ведмеді впадають у сплячку, щоб не витрачати сили на активність у період, коли їжі недостатньо. Земноводні впадають у сплячку, коли температура навколо стає нижчою за прийнятну і енергії потрібно більше. Навіть рослини припиняють свій ріст, коли немає можливості отримувати достатньо води та світла для активного життя.
Людина впадає в напівсонний уповільнений стан з тих самих причин: нестача сонячного світла, тепла або їжі змушує нас економити сили, а як тільки їжі стає більше, тіло вимагає негайно поповнити запаси. В результаті багато людей навесні набирають кілька кілограмів додаткової ваги, а в період з жовтня по лютий відзначають зниження працездатності, розсіяність, погіршення пам'яті та інші ознаки «економії» - уповільнення метаболізму. На щастя, зі збільшенням світлового дня симптоми сплячки поступово зникають, активність відновлюється, а надлишки маси тіла згоряють без особливих зусиль. Якщо, звичайно, організму не доводилося видавати високий рівень активності восени та взимку.
Вічний сон
Проблема відновлення після сезонного уповільнення метаболізму є актуальною практично для всіх людей, адже біологічні механізми не виправдовують зниження працездатності. Люди змушені працювати і вчитися цілий рік, і вже до закінчення школи багато хто остаточно розхитує природний механізм входу і виходу в сплячку. В результаті навесні метаболізм не прискорюється природним чином, і людина продовжує «запасати» енергію, залишаючись млявим, розслабленим та сонним навіть улітку. Порушення в роботі режиму енергозбереження призводять до розвитку депресивних станів, ожиріння, зниження розумової та фізичної активності – тіло намагається «залягти в сплячку» фізично, і спроби штучно підняти активність за допомогою мотивуючих тренінгів, критики рідних та тиску знайомих лише погіршує ситуацію.
Правильний вихід із «спячки»
Увійти в режим економії грамотно - нескладно, набагато складніше правильно відновитися навесні, оскільки навіть при знижених навантаженнях можуть виникати збої в регулюючих природних механізмах. Для плавного переходу до нормальної та підвищеної активності необхідні:
- Регулярний сон по 7-9 годин, бажано – одночасно, тоді тіло звикне, що відпочинок обов'язково буде.
- Регулярне та збалансоване харчування. Взимку і на початку весни варто перейти на дрібне харчування, з їдою раз на 3 години, малими порціями. Тоді організм звикне, що їжі достатньо і перестане її запасати.
- Регулярні та посильні навантаження: плавання, стретчинг, скандинавська ходьба та звичайні прогулянки на свіжому повітрі змусять організм спалювати запаси, забезпечуючи себе енергією.
- Прийом вітаміну D. Важливо, що норма, встановлена в Росії, є мінімальним показником, який взимку набрати природним шляхом просто неможливо. Тому варто визначити за допомогою терапевта необхідне дозування та приймати сонячний вітамін, повідомляючи тілу, що потреби в режимі економії немає.
Важливо пам'ятати, що правильне відновлення метаболізму після зими – лише половина справи. Не менш важливо зберігати режим та планувати навантаження протягом усього року, щоб не впадати в стан дефіциту несподівано, а в період природного зниження активності максимально забезпечити організму «тепличні умови». Тоді «зимова сплячка» пройде менш помітно і не вимагатиме екстрених заходів щодо виходу на нормальний рівень активності.